Психологічні рекомендації


ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ
ЯК СФОРМУВАТИ ПОЗИТИВНУ УСТАНОВКУ НА НАВЧАННЯ
Порада 1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.
Порада 2. Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилку думку, знаючи, що то - пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвалу.
Порада 3. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні властивості учнів.
Порада 4. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам'ятайте і про класичну дидактику.
Порада 5. Інтелігентність - це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметься до крику, гримання, якщо не „стоятимете над ними", а йтимете поруч на шляху до знань і моральної досконалості.
Порада 6. Помітивши в учневі щось властиве лише йому, учитель дістає точку опори для контакту. Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше - це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.
Порада 7. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуєте і поєднуєте різні форми навчання. Нехай учні самі обирають шлях розв'язування домашнього завдання.
Порада 8. Намагайтеся за будь - якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе, на поліпшення результатів навчання.
Порада 9. Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи. Недарма Чарльз Дарвін казав, що всім, хоч трохи цінним, чого він навчився, він завдячує самоосвіті.
Порада 10. Пам'ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.
Порада 11. Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже, не слід їх боятися..
Порада 12. Спершу поставте дитині реальні вимоги, а вже потім поступово „підносьте планку". Розвиток можливостей лише якщо вимоги відповідають рівневі розвитку учня.
Порада 13. Навчіть учнів звертатися до довідкових матеріалів і працювати з ними, пояснивши, що це допомагатиме їм у навчанні.
Порада 14. Уміння працювати Езоп називав справжнім скарбом. Привчіть учнів до системи у роботі -це допоможе не лише їм, а й вам.
Порада 15. Під час тематичного контролю уникайте запитань, що надміру деталізують навчальний матеріал. Перевіряйте не лише теоретичні знання, а й уміння та загально навчальні навички..

Поради вчителеві щодо розв'язання конфліктних ситуацій та запобігання їм (М. Рибакова):
1) разом із дипломом учитель не отримує гарантії завжди мати рацію у взаємодії з учнями. Нетактовність - один із найважливіших виявів професійної неспроможності;
2) завжди слід пам'ятати: урок - не найкраще місце для з'ясування стосунків;
3) учитель має вміти організувати колективну навчальну діяльність учнів різного віку;
4) учитель повинен добре знати учнів класу, їхні вікові та індивідуальні особливості і знаходити різноманітні форми взаємодії з ними; намагатися називати учня на ім'я, навіть тоді, коли він гнівається на нього;
5) педагог має добре знати важких учнів і тих, хто погано навчається з його предмета, виявляти до них увагу, вчасно надавати допомогу в засвоєнні навчального матеріалу;
6) не можна карати учнів за поведінку поганими оцінками - це призведе до зниження інтересу до предмета та особистісного конфлікту;
7) слід бути вимогливими, але навіть за незначних успіхів учнів - щедрими на похвалу. Дотримуватись правила: учня краще похвалити, ніж покарати. Хвалити слід в присутності колективу, а зауважувати - наодинці;
8) у разі виникнення конфліктної ситуації варто своєчасно зупинитися, не вживати різких слів, не акцентувати на негативних якостях учня, не дорікати за негаразди в сім'ї, не висміювати перед однолітками.
Успішно взаємодіяти з учнями, запобігати конфліктам, а за їх виникнення конструктивно долати конфліктні ситуації допомагає педагогічний такт, який є показником зрілості педагога, його майстерності.


БАТЬКИ,  ПАМ’ЯТАЙТЕ

•      Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
•      Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
•      Якщо дитину висміюють, вона стає за­мкнутою.
•      Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
•      Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
•      Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.
•      Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
•      Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.
•      Якщо дитину підтримують, вона вчить­ся цінувати себе.
•      Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Дитина щаслива тоді, коли вона вірить у найдорожчих людей — батька й матір.
Ну скільки ще повторювати?
Психологи дійшли висновку, що слова і вислови, які, на перший погляд, ніби й не «не страшні», однак мама їх повторює день у день, завдають чимало шкоди дитині. Навіть якщо ці вислови говорити спокійним тоном, вони дратують дитину не менше, ніж відверті грубощі й крик.
А є й інші слова, які люди зазвичай сором­ляться вимовляти, але які можуть «заглади­ти» образи й невдачі дітей, поліпшити їхній настрій, переконати в тому, що вони й гідні, щоб досягти успіхів у своєму житті.
Поради педагогам, які працюють з дітьми з особливими освітніми портебами
v Батьки мають право володіти усією інформацією, що стосується їхньої дитини, і обов’язок фахівця – надавати таку інформацію.
v Інформацію треба подавати батькам зрозумілою мовою, доступно.
v Завдання педагогів – не просто дати інформацію, а й бути готовими роз’яснити її, дати відповіді на запитання, якщо потрібно, ще раз повернутися до конкретної теми на запит батьків.
v Інформацію треба подавати в коректній, етично-відповідній формі, інформація не повинна бути знецінювальною чи такою, що принижують гідність дитини.
v Педагоги мають усвідомлювати, що інформація не може бути засвоєна відразу, а тому мають бути готові її повторювати, а також використовувати різні формати її подання – під час індивідуальної розмови в усній формі, письмовій (висновки, рекомендації), книжки, відео матеріали, групові лекції, семінари, Інтернет-ресурси.
v Інформація повинна бути достовірною і відповідати науково доведеним фактам. У разі сумніву чи недослідженості якогось питання важливо повідомити батьків про це..
v Педагоги повинні також усвідомлювати, що батьки сприймають інформацію дещо іншим, «емоційним» каналом зв’язку, а тому бути чутливими до того, що ті ж факти, які вони можуть сприймати одним способом, батьки можуть сприймати зовсім по іншому. Тому фахівцям важливо бути особливо тактовними, коли представляють інформацію, намагатися не просто подавати інформацію, а й бути чутливими до того, як її сприймають батьки.

Поради батькам дітей, які мають особливі освітні проблеми
 Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
 Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
 У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
  Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
 У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини
ЗАБОРОНЕНІ ЗВЕРТАННЯ
ДО ДИТИНИ

·       Ну скільки разів тобі повторювати?
·       Я сказала — зроби!
·       Ти що, не розумієш?..
·       У всіх діти як діти, а ти...
·       За що мені така кара...
·       Не лізь, коли не можеш зробити...
·       І в кого ти такий вдався?..
·       Невже тобі важко запам’ятати, що ...


НЕОБХІДНІ ЗВЕРТАННЯ
ДО ДИТИНИ

1.     Давай-но вирішимо разом...
2.     Як ти гадаєш?..
3.     Мій любий...
4.     Це ти добре придумав...
5.     Я така вдячна долі, що ти в мене є...
6.     Упевнена, що ти зможеш...
7.     Тобі добре вдасться...
8.     Я завжди знала, що ти розумний...
 
ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ В СІМ’Ї
Пам’ятка для батьків

1.     Приділяйте велику увагу повсякденно­му спілкуванню з дитиною.
2.     Стежте за власним мовленням.
3.     Намагайтесь говорити спокійно, доб­розичливо.
4.     Не зловживайте словами «повинен», «треба».
5.     Говоріть дітям «дякую», «вибач».
6.     Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілку­ванні.
7.     Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще зробити це під час роз­мови, щоб не переривати спілкування.
8.     Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислуховувати співроз­мовника, з повагою ставитися до його дум­ки.
Пам’ятайте: психолог — ваш по­радник у проблемах спілкування з дітьми. Радьтеся з ним.

Психолого-педагогічні рекомендації профілактики Інтернет-залежності в дітей та підлітків
   Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:
1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.
2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп'ютерні ігри.
3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв. комп'ютерної гри, З0 хв. заняття іншими видами діяльності.
4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.
5. Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.
6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.
7. Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.
8. Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.
9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.
10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.
І ще пам’ятаймо: комп’ютер сам по собі не є злом. Молодій людині потрібно вміти ним користуватися та працювати з Інтернетом як із джерелом нової інформації. Але у всьому потрібно знати міру.     
                                
 6 правил для батьків розумних користувачів Інтернету:
1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини. Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу. Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті.
2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті. Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищеним.
4. Створіть «Сімейні Інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей. Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом. В житті кожного трапляються помилки. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн. Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.                                         
 *********************************************************************


ПОДОРОЖ ДО ЧАРІВНОЇ ШКОЛИ ГАРНОГО НАСТРОЮ: 


розвивальне за­няття  з елементами арт-терапевтичних технік та методик з серії занять «Я і мій настрій»)






Вік дітей: 6 рік життя

Мета:

Ø розвивати емоційну, пізнавальну, комунікативну, особистісну сфери; 

Ø розвивати навички спiлкyвання, групової взаємодії, почуття єдності, поваги; 

- розвивати  тактильно-кінестетичну чутливість та  емоційно-чуттєвий компонент психіки;

Ø сприяти встановленню контакту  довіри з дітьми;

Ø формувати соціальний та мотиваційний компонент психологічної готовності дітей до школи.

Матеріал до заняття: 

  ноутбук, мультимедійний проектор, екран, фотоапарат; 

  креативний столик для малювання піском;

  креативна дошка для малювання на склі; 

  ігровий барабан «Сонечко»; 

  пісочниця з гравієм; набір об’єктів для пісочної терапії;

  кольорові пальчикові фарби, виготовлені власноруч; 

  відрізки різнокольорових паперових стрічок;  

  9 скриньок різного розміру; різнокольорові камінці; 

  6 серветок з тканини різного кольору; 

  саморобні іграшки з вовни (6 штук), м’ячик із вовни; свічка; 

  макети зірочок для привітання; ігрові дерев’яні палички; 

  вологі серветки, кольорове відро.

Попередня  робота: 

закріплення правил поведінки на занятті; 

 виготовлення кольорових фарб для малювання на склі; 

 виготовлення  іграшок із вовни; 

перегляд відео-презентацій про емоційний настрій дітей та казкових персонажів.

Використані елементи арт-терапевтичних технік, методик:

  танцювально-рухова терапія; 

  ігрова терапія; пісочна терапія; 

  кольоротерапія; 

  сміхотерапія; 

  образотерапія.



ВСТУПНА ЧАСТИНА.

1. Ритуал привітання. Оголошення теми заняття.

Мета: підтримувати позитивно-емоційний контакт «психолог-дитина», формування в дітей спрямованості на однолітків та інтересу до них.

Час: 2 хвилини.

Інструкція: сьогодні до нас завітали гості, давайте з ними привітаємося. Ми з вами будемо подорожувати в «Чарівну Школу Гарного Настрою». А допоможе в подорожі наш чарівний м’ячик (з’являється з скриньки).

Хід: діти по колу передають м’ячик і вітаються один з одним та з практичним психологом, яка бажає всім доброго ранку.

2. Ознайомлення з правилами. 

Мета: формувати правила поведінки в колективі.

Час: 2 хвилини.

Інструкція: ви знаєте, що можна робити в наших чарівних кімнатах (навчальний кабінет практичного психолога, міні-артерапевтична кімната), давайте подивимось на зірочки і згадаємо, що саме.

Хід: діти згадують і називають правила поведінки, практичний психолог узагальнює всі правила.

3. Використання  елементів тілесно-орієнтованої терапії.

Психогімнастика «Збираємося в подорож».

Мета: підготовка тіла і психіки до діяльності, звільнення від зайвого і нервового напруження, розвиток емпатійності. 

Час: 3 хвилини.

Інструкція: сьогодні ми вирушимо в чарівну подорож, але перш ніж подорожувати нам потрібно  підготуватися.

Хід: 

- зігріємо  руки;

- уявимо, що може знаходитися в руках; 

- зігріємо щічки;

- а ще нам з собою треба взяти пиріжків;

- замісимо тісто (ритмічні рухи руками); 

- зробимо пиріжки;

- а що ще ми візьмемо з собою? («хваталочки»);

- а по дорозі в осінньому лісі зустрінемо пташечку, зігріємо, і відпустимо її.

Підсумок: настрій у нас покращився, давайте поділимося гарним настроєм з усіма присутніми.



ОСНОВНА ЧАСТИНА.

4. Бесіда: "Настрій".

Мета: формувати вміння висловлювати власні думки. Розвивати знання про емоційний стан. Створити емоційний комфорт дітей. 

Час: 3 хвилини.

Хід: навчатися в «Чарівній Школі Гарного Настрою» може тільки та дитина, яка прагне до нових знань, любить гратися і фантазувати, подорожувати і дуже хоче до школи. Я впевнена, що ви саме такі.

- А що таке школа?

- Урок? 

- Перерва?

- Дзвінок?

- Учень? А який настрій в учнів буває?

- Що потрібно робити, щоб настрій був гарний? (правило м’ячика).

5. Застосування елементів пісочної терапії.

Ігри з гравієм. Моделювання настрою.

Мета: розвивати сенсорно-перцептивну сферу, творчий потенціал дітей, формувати комунікативні навички.

Час: 2 хвилини.

Хід: привітайтеся  з камінчиками, не словами, а  руками:

- пальчиками;

- кулачками;

- долоньками;

- поплескайте нашим чарівним камінчикам (психолог звертає увагу на скриньку, яка стоїть посередині таці з камінцями).

Наша чарівна скринька відкривається, і я розкрию вам свій секрет: коли я була такою як ви, я дуже хотіла навчатися в школі. Пізніше, коли я вже вчилася у школі і була на уроках, то саме ця (дістаю з скриньки і показую дітям) маленька лялечка чекала мене зі школи, і хотіла зі мною погратися, але я спочатку займалася уроками  і лише потім ми з нею гралися. І настрій у нас  завжди був гарний. Тепер іграшка буде жити саме тут, серед чарівних камінчиків  (розміщую її в пісочниці), а  ви зайдіть в чарівну  кімнату (міні-арт-терапевтична кімната) виберіть  по одній іграшці, яка вам найбільше подобається і розмістіть їх поряд з моєю лялечкою.

Обговорення: розкажіть про свої іграшки.

Підсумок: всі ваші іграшки веселі і наш м’ячик кличе на перерву. 

6. Застосування елементів ігрової терапії.

Ігри з паличками. 

Мета: формувати навички групової взаємодії, розвивати увагу, ритм, темп, фонематичний слух. 

Час: 2 хвилини.

Хід: пограємося з нашими чарівними паличками, спочатку – тихо, а потім  голосно, і тепер навпаки.

Підсумок: ми погралися і м’ячик,  запрошує вас на другий урок у «Чарівній Школі Гарного Настрою». 

7. Застосування елементів образотерапії та пісочної терапії.        

Малювання на креативному столі пальчиками «Що потрібно в школі?»

Мета:формувати навички спільної діяльності, розвивати уяву і дрібну моторику. Забезпечення емоційного комфорту дітей. Психологічна підготовка дітей до школи

Час: 2 хвилини.

Інструкція: перед вами чарівний пісочок, давайте привітаємось з ним,  легенько погладимо долоньками. Який він приємний і теплий, поплескайте йому в долоні, сховайте  руки за спину, нехай вони привітаються, а я побудую для кожного із вас віконечко.

Хід: кожний малює  в своєму будиночку предмет, який потрібний для навчання в школі, а практичний психолог відгадує.

8. Застосування елементів танцювальної терапії, відео-терапії, сміхотерапії.        

Мета: сприяти зниженню м'язових затисків, напруги, тривожності, розвивати довільну поведінку. Формувати емоційний позитивний настрій.

Час: 2 хвилини.

Інструкція: і знову перерва, увага на екран.

Хід: діти танцюють і повторюють рухи за тваринами. М’ячик запрошує на третій  урок гарного настрою.

9. Застосування елементів казкотерапії з використанням іграшок виготовлених із вовни. 

Мета: формування психологічної готовності дитини до школи. Розвивати уяву, групову взаємодію.

Час: 5 хвилин.

Інструкція: зараз ми з вами будемо казкарями. А хто такий казкар? 

Хід: казка «Про м’ячик,  який дуже хотів навчатися в школі». Ми будемо розповідати казку, згадуючи правило м’ячика, до кого він прийде той і розповідає казку. 

Ритуал входу в казку.

Свічка загоряється —

Казка починається.

Від початку до кінця слухається.

І ніким не перебивається.

Як хто казку переб’є,

То вона від нас піде. 

Основна частина казки (діти сидять за круглим столом, на якому лежать різнокольорові серветки).

- На чарівній галявині відкрилась лісова школа і наш чарівний м’ячик дуже захотів до неї потрапити, але він не знав для чого потрібно навчатися в школі. 

- І покотився він до Лісової школи, а йому на зустріч  (діти по черзі  відкривають кольорову тканину під якою знаходиться  іграшка). 

- Доброго дня, любий метелику (зайчик, равлик, гусінь, сонечко, черепашка). 

- Скажи будь-ласка, для чого потрібно навчатися в школі (діти від імені героїв відповідають). 

- Дякую, любі друзі, я зрозумів для чого потрібно навчатися в школі.

Ритуал виходу із казки

От і казочці кінець, а хто слухав молодець (свічка гаситься)ю А зараз я запрошую вас на перерву.

10.  Застосування елементів образотерапії. 

Малювання пальчиковими фарбами на креативному склі.

Мета: вчити дітей узгоджувати свої дії з однолітками. Розвивати уяву, творчі здібності.

Час: 7 хвилин.

Інструкція: станьте так, щоб було видно один одного, і намалюйте свій настрій.

Хід: діти вибирають фарби і малюють настрій.

Обговорення: про який  настрій розповідають ваші малюнки? (діти по черзі розповідають).

11. Застосування елементів кольоро- та сміхотерапії. 

Гра-змагання «Кольоровий салют».

Мета: створення позитивного емоційного настрою. 

Час: 5 хвилин.

Інструкція: м’ячик запрошує на останній веселий урок. В чарівній скрині знаходиться кольоровий салют. По команді на рахунок 1-2-3 кольоровий салют світи, діти підкидають високо в гору салют. 

По команді 1-2-3 швидко салют свій весь збери (діти швидко  збирають паперові стрічки в  торбинки).



ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

12. Рефлексія. 

А наш м’ячик хоче дізнатися про ваш секрет: що найбільше вам сподобалось на занятті? (відповіді дітей, правило м’ячика).

13.  Ритуал прощання. Лісова галявинка. (діти підходять до ігрового барабану «Сонечко»).

Хід: ви на занятті були сміливими, розумними, веселими, добрими і вас чекає сюрприз. Діти в скриньці знаходять камінці, які вдома будуть покращувати ваш настрій.

14. Ритуал прощання «Даруємо посмішку». Усім, усім до побачення.

Мета: стабілізувати позитивні емоції, стимулювати розвиток емоційно-чуттєвого компоненту психіки. Формувати уміння посміхатися іншій людині, відчувати радість від посмішки.

15. Заключний етап заняття  (наступний день).

Фототерапія: перегляд разом із дітьми та вихователями фоторепортажу з заняття на тему «Подорож до Чарівної  Школи  Гарного Настрою». 

Мета: створення позитивного емоційного настрою у дітей, аналіз іг¬рових вправ та завдань.

Час: 1 година.

Обговорення.

Ø Що найбільше запам’яталось на занятті?

Ø Які завдання або вправи хотіли виконати наступного разу?

Метод заохочення: в кінці обговорення кожна дитина отримує міні-магніти з зображенням шкільних атрибутів.



Список використаних джерел

1. Детские электронные презентации и клипы [Електронний ресурс] / Виктория Кузнецова, 2006-2012 . – Електрон. дані. – Режим доступу: http://viki.rdf.ru .– Дата доступу: 21.12.2012. – Назва з екрана.

2. Киселева, М.В. Арт-терапия в работе с детьми [Текст]: руководство для детских психологов, педагогов, врачей и специалистов, работающих с детьми  / М.В. Киселева. –  СПб.: Речь, 2007. – 160 с.

3. Копытин, А.И. Техники телесно-ориентированной арт-терапии [Текст] / А.И. Копытин, Б. Корт . – М.:  Психотерапия, 2011. – 128 с.: ил.

4. Сакович, Н.А. Практика сказкотерапии [Текст] / Н.А.Сакович. –  СПб.: Речь, 2004. – 224 с.

5. Фототерапия [Текст]: использование фотографии в психологической практике / под ред. А.И. Копытина. –  Москва: Когито-Центр, 2006. – 191 с.






************************************************************************************




Тренінгове заняття з елементами арт-терапії

«Психологічні прийоми для зняття напруги у дітей.  
Світ емоцій та почуттів»


Виступ

практичного психолога

Пономарь Тетяни Василівни



Мета: ознайомити учнів з особливостями емоцій та почуттів, розвивати емоційну компетентність; робота з почуттями та емоціями.

Вікова категорія: підлітковий вік.

Обладнання: скляна ємність з надписом «Очікування», різнокольорові невеликі аркуші, кольорові олівці, ручки, матеріали до вправи «Мій емоційний стан», «9 маленьких мандал», клей.

Хід заняття:  Вступне слово психолога.

Учням оголошується тема та мета заняття.

1.     Вправа «Привітання»

Мета: створити умови відкритості та довіри, саморефлексія особистих переживань.  Кожному учаснику пропонується назвати своє ім'я та продовжити твердження: «У цю хвилину я відчуваю…».

2.     Вправа «Очікування»

Мета: дати можливість кожному учасникові усвідомити власні очікування від заняття, порівняти їх з очікуваннями інших.

Учням пропонується написати на кольорових аркушах свої очікування від заняття (свої очікування учні складають  в гарно оформлену скляну ємність, що має надпис «Наші очікування», обов'язково проговорюючи їх).

3.     Вправа «Правила роботи»

Мета: згадати правила, необхідні для ефективної роботи групи.

«Для того, щоб наша робота була комфортною та продуктивною пропоную вам ознайомитися з правилами роботи».

Учасники пояснюють і обговорюють їх. У кінці можна додати ще якісь правила, які учасники вважають важливими.

Щирість у спілкуванні. Якщо хто-небудь з вас  не готовий бути щирим в обговоренні якогось питання, краще промовчати, ніж говорити не те, що ти думаєш, або говорити неправду.

Активність.

Регламент часу. На виконання кожного завдання у нас відведений відповідний проміжок часу і тому необхідно пам'ятати про це.

Слухати і чути один одного. Слід бути уважним до того, що говорять, не перебивати один одного.

Право на думку. Немає правильних чи неправильних відповідей. Правильна відповідь – та, яка насправді виражає твою думку.

Правило вільної ноги. Якщо учень розуміє, що є нагальна потреба вийти, може це зробити не повідомляючи про це нікого, а потім повернутися до роботи.

4.     Вправа «Наші почуття та емоції»

Мета:  розвиток  уваги до своїх емоцій та почуттів, розвиток емоційної компетентності учнів.

Психолог пропонує записати під диктовку на окремому аркуші «імена» деяких почуттів і емоцій: радість, сум, гнів, страх, спокій, нудьга,роздратування. Далі пропонують протягом 2 хвилин продовжити самостійно список емоцій («Напишіть стільки, скільки встигнете»). Після цього перегляньте свій список і підкресліть лінією ті емоції, які ви відчуваєте часто. Хвилястою лінією – ті, які б ви хотіли відчувати часто. Хрестиком позначте ті почуття, які ви б не хотіли відчувати.

Обговорення завдання. Які почуття ви відчуваєте частіше – приємні чи неприємні? Які почуття й емоції ви хотіли б відчувати частіше, які – зовсім не хотіли б? Чи хотіли б ви , щоб у вас взагалі не було ніяких емоцій? Чи траплялося так, що інші люди не розуміли ваших почуттів? До чого це приводило?

5.     Інформаційне повідомлення «Емоції та почуття у житті людини».

Емоція – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Розрізняють прості та складні емоції. Переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю – це прості емоції. Вони властиві і людям і тваринам. Прості емоції в людському житті перетворилися на складні емоції та почуття. Характерна ознака складних емоцій полягає в тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об'єкта, що викликав їх, розуміння їхнього життєвого значення (наприклад, переживання задоволення при сприйманні музики, пейзажу).

Почуття – це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції: радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та об'єктів, що викликають переживання, емоції та почуття виявляються більш-менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними.

В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяються на моральні, естетичні, праксичні та інтелектуальні.

Моральні почуття – це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе.

Естетичні почуття – це відчуття краси в явищах природи, у праці, у гармонії барв, звуків, рухів і форм.

Праксичні почуття – виникають у діяльності; людина відгукується на різні види діяльності: трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні діяльністю, творчому підході, радості від успіхів або у незадоволенні, байдужому ставленні до діяльності.

Інтелектуальні почуття – виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві; в пізнавальних інтересах, любові до знань, навчальних і наукових уподобаннях.

6.     Арт-терапевтична техніка «9 маленьких мандал» (по А.Коробкіну)

Мета:  робота з почуттями та емоціями.

Алгоритм роботи:

Учасникам вправи пропонується 9 маленьких кругів з діаметром чашки і одна велика окружність з розміром діаметру,  що розміщується на А2.

Психолог пропонує по черзі зафарбувати маленькі кола-мандали відштовхуючися від назви емоцій і почуттів, наприклад:

1 коло – «смуток»,

2 коло – «диво»,

3 коло – «страх»,

4 коло – «самотність» і т.д.

На завершення пропонуються до зафарбовування позитивні емоції. Набір емоцій підбирається психологом індивідуально з актуальної ситуації підлітка (радість, задоволення, спокій, любов, щастя).

Далі можна проговорити те, коли відчувалися ті чи інші емоції, де в тілі вони відчувалися.

Потім береться велике коло-мандала і на ньому психолог просить підлітків розмістити маленькі мандали, так якби їм хотілося. Мандали приклеюються, створюючи композицію на великому колі. Варіанти можуть бути самими різними, але дітям обов'язково говориться, що будь-яка композиція хороша.

Висновок: ця техніка дуже корисна в роботі з емоціями та тілом. Якщо її повторювати на початку і в завершенні, дуже наочно можна побачити зміну в енергетиці емоцій.

7.     Етюд «Мій емоційний стан».

Мета: розвиток уваги до своїх емоцій та почуттів.

Проаналізуйте, коли у вас виникають  ті чи інші емоційні стани. Закінчіть речення (роздається кожному): «Мені добре, коли…Мені сумно, коли… Я почуваю себе нерозумно, коли…Я серджуся, коли…Я відчуваю себе невпевнено, коли…Мені легко й радісно, коли…Я пишаюся собою, коли…».

8.     Притча «Як світ ставиться до людини»

Учень спитав Мудреця:

Учителю, чи ворожий світ для людини? Чи несе він людині добро?

– Я розповім тобі притчу про те, як ставиться світ до людини, – сказав учитель.

«Дуже давно жив великий шах. Він наказав побудувати прекрасний палац. Там було багато дивовижного. Серед інших диковин у палаці була зала, де всі стіни, стеля, двері і навіть підлога були дзеркальними. Дзеркала були неймовірно ясними, і відвідувач не одразу розумів, що перед ним дзеркала, – настільки точно вони відображали предмети. Крім того, стіни цієї зали були влаштовані так, щоб створювати ехо.

Одного разу в цю залу забігла собака і завмерла з подивом – ціла зграя собак оточила її з усіх боків, зверху і знизу. Собака на всякий випадок вишкірилася, і всі відображення відповіли їй тим же. Перелякавшись не на жарт, вона відчайдушно загавкала. Ехо повторило її.

Собака гавкала все голосніше. Ехо не відставало. Собака кидалась з боку в бік, кусаючи повітря, і її відображення теж ганяли навколо, клацаючи зубами. На ранок слуги знайшли нещасну тварину бездиханну в оточенні мільйонів відображень мертвих собак. В залі не було нікого, хто міг би заподіяти їй хоч яку-небудь шкоду. Собака загинула в битві зі своїми власними відображеннями».

– Тепер ти бачиш, – підводячи підсумок, мовив Мудрець, – інші  люди не приносять ні добра, ні зла самі по собі. Все, що відбувається навколо нас, – всього на всього – відображення наших власних думок, почуттів, вчинків, емоцій. Світ – це велике дзеркало.

9.     Рефлексія

- Що нового ви дізналися сьогодні на занятті?

- Що найбільше сподобалося?



Література:

1.Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник – 2-ге видання., стер. ∕ С.Б.Кузікова – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 384с.

2. Левчук С.С. Збірка історій  та притч для натхнення «Вдивляйся в себе» ∕ С.С.Левчук, Т.Щеглюк. – Сквира: Джерело, 2011. – 63 с.

3. vtkosnova.ru  Шкатулка Психолога|АРТ-ТЕРАПИЯ.

4.Максименко С.Д.Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання друге, перероблене та доповнене. ∕ С.Д.Максименко – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – 272с.




Пам’ятка  «Як займатися особистісним саморозвитком»

1.     Проявляй у всьому неухильну наполегливість
2.     Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному  житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.
3.     Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
-          для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?
-          чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?
-          як ти звично контролюєш себе?
-          чи довго можеш лишатися працездатним?
-          коли протягом дня працюєш продуктивніше?
-          чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?
-          яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?
-          які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?
4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.
5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.
6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.
7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».
8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.
9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.
10.  Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.
11.  Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.
За матеріалами https://www.facebook.com/novoshkola/



Карантин в Україні: ідеї, як весело провести час з дітьми вдома

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)