Онлайн документи

Соціальна робота. Психологія

Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня   2018   року   за   №   885/32337) 

Стаття 1. Положення є правовою та організаційно-методичною основою роботи психологічної служби.

Розділ ІІ. Структура, управління та зміст діяльності психологічної служби 

6. Штати   і   структура    навчально-методичних центрів психологічної служби формуються засновниками відповідно до посад та напрямів роботи:

керівник (директор), який організовує діяльність психологічних служб;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів дошкільної освіти;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів загальної середньої освіти, позашкільної освіти;

практичні психологи та соціальні педагоги, які здійснюють супровід закладів освіти в місті, районі, ОТГ.

           11. Працівники психологічної служби закладів і установ освіти відповідної території підпорядковуються керівнику (директору) закладу освіти і установи з усіх питань діяльності. 

   12. Посади працівників психологічної служби вводяться до штатних розписів закладів освіти відповідно до нормативів чисельності працівників психологічної служби, затверджених у встановленому порядку, та в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат. Посади обіймають працівники з вищою освітою за відповідною спеціальністю.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ НА ПУНКТИ 13, 14, 15  ПП та 16, 17, 18 СП

ЗДІЙСНЮЄ: Запроваджує, втілює в життя, робить що-небудь дійсним, реальним. 

                    Виконує, робить  що-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 541.

  

БЕРЕ УЧАСТЬ В:  є учасником чого-небудь.

СПРИЯЄ: Позитивно впливає на що-небудь. Створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь. 

•  Надає допомогу в чому-небудь. 

•  Створює, викликає бажання виконувати яку-небудь дію. 

         Потурає кому-небудь. 

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 601.

 13. Практичний психолог закладу та/або установи освіти здійснює:  

• психологічне забезпечення освітнього процесу;   

• психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;  

• психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;  

• психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;  

• реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;  

• консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;  

• роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

  14. Практичний психолог закладу та/або установи освіти  бере участь в: 

• освітній діяльності; 

• роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань; 

• розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

 15.  Практичний психолог закладу та/або установи освіти сприяє: 

• формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації; 

• профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності; 

• формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;

• попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників; 

• формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;

• формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;

• попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;

• формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.

 16. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти здійснює: 

соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах; 

просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо; 

вивчення та аналіз соціальних умов розвитку здобувачів освіти, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних і дитячих громадських організацій.    

17. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти бере участь у:

роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;

плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі; 

наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів. 

 18.  Соціальний педагог закладу та/або установи освіти сприяє: 

взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам);

захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо;

формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури  здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я; 

попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу, запобіганню та протидії домашньому насильству. 

Розділ ІІІ. Основні завдання, принципи та функції психологічної служби  

1.      Завдання психологічної служби:  ТІ Ж САМІ

збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями; сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.  

2. Принципами діяльності психологічної служби є:  науковість, цілісність і наступність, професійна компетентність та відповідальність;   індивідуальний підхід;   доступність соціально-педагогічних та психологічних послуг (допомоги);   міждисциплінарність, комплексність і системність у здійсненні професійної діяльності;   добровільність;   людиноцентризм та партнерство;   конфіденційність;   дотримання норм професійної етики.   

3  Функції психологічної служби:

організаційно-методична – визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу; 

діагностично-прогностична – психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;

консультативна – допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу;

просвітницько-профілактична – поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів; 

корекційно-розвиткова – система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; 

соціально-захисна – здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.  

4   Напрями діяльності працівників психологічної служби: 

діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;  

профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі; 

корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки; 

навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

 консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу; 

зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;  

просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

5. Тривалість робочого тижня та графік роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти визначаються чинним законодавством з урахуванням типу закладу освіти та змісту роботи працівника. 

 Практичний психолог та соціальний педагог здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо).  

7. Працівник психологічної служби зобов’язаний:

1.                      знати чинне законодавство щодо діяльності психологічної служби у системі освіти та інші нормативно-правові акти, пов’язані з його діяльністю;

2.                      будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками освітнього процесу;

3.                      застосовувати у роботі психологічний і  соціологічний інструментарій, рекомендований для використання;

4.                      бути компетентним і постійно збагачувати знання у межах своєї компетенції;

5.                      надавати психологічну допомогу за запитами учасників освітнього процесу;

6.                      уникати будь-яких неофіційних взаємин з учасниками освітнього процесу;

7.                      інформувати учасників освітнього процесу про результати проведених психологічних обстежень, їх значення і можливості подальшого використання (за винятком особистої інформації), про свою діяльність на основі об’єктивних і точних даних таким чином, щоб не зашкодити професії;

8.                      здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент;

9.                      виконувати функції та надавати оцінювальні судження щодо учасників освітнього процесу, зокрема щодо їх поведінки, особистих рис, відповідності соціальним нормам, з неупередженістю;

10.                  використовувати науково обґрунтовані методи і технології професійної діяльності;

11.                  поважати професійну компетентність своїх колег та представників суміжних  професій;

12.                  популяризувати соціально-психологічні знання;  поважати гідність здобувачів освіти;

13.                  виконувати свої посадові обов’язки в межах своїх повноважень;

14.                  нести особисту відповідальність за результати і наслідки своєї професійної діяльності;

15.                  пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків (законних представників);

16.                  постійно підвищувати свій професійний рівень;

17.                  знати вимоги державних стандартів щодо забезпечення освітнього процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психологопедагогічної науки.  

8. Працівник психологічної служби має право:

1.     визначати різні види робіт з огляду на потреби закладу, установи;  

2.     планувати діяльність відповідно до рекомендацій методичних установ психологічної служби;

3.  ознайомлюватися з документами, скаргами, що містять оцінювання його_роботи,_надавати_щодо_них_роз’яснення;                                                                                                                                           

4.__захищати_професійну_честь_і_гідність;                                                                                                                                

5.   здійснювати індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку тощо) діяльність за межами закладу освіти;

6.  отримувати методичну допомогу, в тому числі й супервізію та інтервізію, підвищувати кваліфікацію, здійснювати перепідготовку;

7. вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи і організації, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників психологічної служби;

8.   відмовитись від виконання розпоряджень керівника (директора) в тих випадках, коли вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи.